Впродовж 10 років, подорожуючи Україною, незалежний фотограф і дослідник українського монументального мистецтва Євген Нікіфоров задокументував особливі місця очікування і зустрічей, розкидані узбіччями, — автобусні зупинки. Із понад тисячі знайдених і відзнятих унікальних архітектурних об’єктів до видання увійшли близько двохсот найцікавіших зображень.

Секвенція фотографій передає і архітектурне розмаїття зупинок, і рутинний плин людських життів навколо них, і поєднане з дорогою знайоме відчуття солодкого хвилювання. Автобусні зупинки, що є одночасно і початком, і кінцем шляху, також є місцем очікування, споглядання буденності та перетину людських доль.

У своєму автобіографічному ліричному есеї український письменник та військовослужбовець Артем Чех міркує про дорогу як метафору зростання, про дитинство, самотність, любов і смерть. Він описує персональну і колективну пам’ять як живу матерію, змальовує пейзаж як внутрішній світ і чуттєво розповідає про подорож як про невпинний динамічний стан нашого життя.

Частину зупинок, показаних у цій книзі, вже поглинули час, побутова недбалість, війна і тимчасова окупація. Проте фотографія як можливість увічнити змінну й крихку реальність назавжди зберігає образ рідних, знайомих, узвичаєних, а подеколи — забутих і втрачених місць.