Шолом-Алейхем (Шолом Нахумович Рабінович, 1859–1916) — єврейський письменник, драматург і просвітитель, який, за його власними словами, писав «єврейською розмовною говіркою, що іменується жаргоном». Світ, відображений Шолом-Алейхемом, — це, перш за все, життя «маленьких людей », що жили в межах так званої «смуги осілості», світ зі своєрідним укладом життя, побутом та звичаями. Письменник і сам вийшов з цього середовища, і йому довелося пережити всі примхи єврейської долі. Знав він злети і падіння, багатство і бідність, при цьому відмітною рисою його як письменника і як людини завжди був гумор — добрий, благотворний і рятівний. Йому вдавалося писати просто про складне, весело про сумне і, не претендуючи при цьому на істину в останній інстанції, створити галерею яскравих образів — хлопчик Мотл, Менахем Мендель, Тев’є-молочник.