У центрі повісті Василя Бикова (1924—2003) “Знак біди” життя селянської сім’ї, яка в період окупації зазнає неймовірних принижень і жорстокого насилля. І все це роблять не тільки чужинці, а й “свої”, односельці, що стали поліцаями. Чому? Повість сповнена глибоких роздумів про зв’язок між поколіннями, взаємозалежність найважливіших подій ХХ століття. Показано, як розривалися родинні зв’язки, культивувалися недовіра та озлобленість, трагічно руйнувалася людяність як основа життя народу. Повість до цього часу залишається одним із найяскравіших творів художньої літератури про Другу світову війну.