Поетична збірка Пауля Целана «Злам подиху» містить 80 написаних в 1963-1965 рр. віршів, які поділені на шість циклів. В одному з листів до своєї дружини автор характеризує цю збірку як «справді найщільніше з усього, що я досі написав, але також і найоб’ємніше». Наявне вже у назві книги поняття подиху визначає у багатьох випадках також його програматику – подих як передумову життя і поетичного творення, як поетологічно-екзистенційний шифр безперервних метаморфоз людини. Подих, за Р. М. Рільке, є водночас «незримим віршем», отож це поняття передбачає для Целана також невпинний розвиток його поетичних уявлень і принципів, пошуки нового, наснаженого реальністю й правдою, естетично довершеного вірша.