Василь Симоненко (1935–1963) — поетична легенда «шістдесятництва» як суспільно—мистецького руху. Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і хлібороби.