Авторка, якій довелося побувати ботом, розповідає про свій досвід та про те, як влаштовані наші інтернет-хащі. Вона ділиться міркуваннями про вірусну рекламу та природу холіварів, про інтернет-шахраїв та різницю між ботами, тролями і хейтерами, про інформаційну гігієну та збереження здорового глузду в умовах суцільного інформаційного шуму. І, врешті, про те, як соцмережеві паразити впливають на наші реалії.

Мені сорок і це найбільш потрясний факт моєї біографії, бо я не розумію, як це сталося, якщо в деталях пам’ятаю лекції з матаналізу, органічної хімії і перший урок в школі в якості вчительки… Та що там! Пам’ятаю, як завзято билася з усіма підряд в школі за будь-якої нагоди. Я встигла тричі закінчити ВУЗ і двічі аспірантуру, а наукову роботу, по факту, писала з іншої дисципліни, побувала в Європі і Азії, набила кілька татуювань, напробивала дірок у вухах, народила трьох дітей, яким можна все, основне — не бісити маму, читала книжки, дивилася кіно, їздила на велосипеді і майстерно розривала стосунки. Понад усе люблю подорожі, тишу, український літній вітер по шкірі, спокійне валяння в ліжку з книжкою, веселу біганину з дітьми і побалакати. Сподіваюся, наступні сорок порадують, хоча хтозна,

— Юлія Смаль