Різдво – найчарівніше зимове свято, яке хочеться зустрічати в колі рідних та близьких. Тож і лісові мешканці прагнуть святкувати разом зі своїм другом ведмедем. І він був би радий разом з усіма веселитися й обмінюватися подарунками, та взимку ведмедів так хилить у сон... То що ж йому робити? Як не проспати Різдво?

Я багато років віршую як автор і працюю з віршованим текстом, тому тут робота - це, великою мірою, справа техніки. Інша річ - я дуже люблю ведмедів, зокрема й мені дуже симпатичний ведмідь Карми Вілсон: він великий і начебто дорослий, але в душі він дитинка) Зайчик, мишка та решта його друзів справляють враження навіть трохи доросліших) Досить почитати інші історії на зразок "У Ведмедя хитається зуб" або "Ведмідь хоче ще" - і маленький читач впізнає в них себе і свої проблеми й бажання.

Ну а як така книжка вплине на читача?

Створить різдвяний настрій, викличе бажання придумати подарунки близьким, бажання розіграти цю казку з іграшками. Бажання напекти пряників із застосуванням усіх наявних у домі формочок, зробити гірлянду з попкорну і так далі. Крім того, Ведмідь, доклавши багато сил, не проспав Різдво - але в кінці книжки засинає. Отже, з точки зору батьків, це хороша вечірня казка, яка налаштовує на правильний лад),

— Ганна Яновська, перекладач – «Як ведмідь не проспав Різдво»