Мемуари спротиву. Особиста історія і уроки боротьби з фашизмом та дезінформацією від лауреатки Нобелівської премії миру

З ексклюзивною передмовою авторки до українського читача!

Коли ми уявляємо супергероя, навряд чи на думку нам спаде образ жінки метр шістдесят на зріст із ручкою в руці. Проте сьогодні журналісти, які працюють в країнах з авторитарним режимом правління, потребують надздібностей.

Вони щодня ризикують репутацією, свободою, а в деяких країнах — навіть життям. Марія Ресса — одна з них.

з передмови Амаль Клуні

Свобода слова — не абстракція. Це конкретні люди, які ризикують життям заради правди. Однією з таких людей є Марія Ресса — журналістка світового масштабу, лауреатка Нобелівської премії миру, співзасновниця незалежного медіа Rappler. Вона роками боролася з корупцією, маніпуляціями й авторитаризмом у рідній країні — на Філіппінах, де проти неї виступила вся державна машина. Переслідування за сфабрикованими звинуваченнями, закриття мовників, блокування вебсайтів, армії інтернет-ботів, що заливають простір брехнею та ненавистю, і все заради того, щоб вона перестала боротися за правду.

У мемуарах «Як протистояти диктатору» Ресса не просто описує філіппінську реальність, а відкриває світові глобальний феномен: як соціальні медіа стали платформами для дезінформації, алгоритми підсилюють гнів і поляризацію, і як це живить авторитаризм не лише в Азії, а й у Європі та США. Війна з наркотиками на Філіппінах, штурм Капітолія в США, Brexit і кремлівська пропаганда — Марія Ресса малює глобальну карту сучасної цифрової тиранії і шукає відповідь на одне просте запитання: чим ми готові пожертвувати заради правди?

Видання доповнено передмовою британської юристки, правозахисниці й письменниці ліванського походження Амаль Клуні, яка під час повномасштабної російсько-української війни виступила в ООН на підтримку України, закликавши до правосуддя після звірств у Бучі та Ірпені.

Викривальний аналіз того, як соціальні мережі фейсбук, ютуб та інші технологічні гіганти стали зброєю в руках автократів і сприяли отруєнню суспільної дискусії.

Потужне свідчення того, як легко можна втратити свободи, що здавалися незламними, і водночас гімн мужності, людській гідності й вірі в силу правди.