У праці «Воля до знання» знаменитий французький філософ Мішель Фуко аналізує трансформацію західних уявлень про секс та зародження у ХІХ столітті новітнього дискурсу сексуальності. На противагу поширеній думці, що це століття було пуританським і пригнічувало сексуальність, він стверджує, що цей період, навпаки, був часом великого вибуху дискусій про секс — наукових, юридичних, медичних та культурних, які в підсумку утвердили новий дискурс сексуальності, в багатьох своїх аспектах чинний і сьогодні. Це дозволяє філософу проголосити, що в певному радикальному сенсі «ми всі — вікторіанці». Хоча робота «Воля до знання» належить до ширшої серії «Історія сексуальності», вона цілком може читатися як окреме, незалежне дослідження і є однією з найвідоміших праць Мішеля Фуко.