Роман «Ведмежий танок» Ірени Доускової присвячений останнім місяцям життя enfant terrible чеської літератури — Ярослава Гашека, але це не просто історія життя письменника, а й глибоко структурований портрет доби.

На календарі 1922 рік. Ми опиняємося в атмосфері села, куди Гашек утік, щоб дописати головний твір свого життя. Однак про «Швейка» тут згадується лише побіжно. В письменникові ще дрімає колишній жартівник і провокатор, який умів блискуче веселитися і дотепно писати. Він іще дарує друзям непристойні віршики, а також пише «скандальну» п’єсу для місцевого аматорського театру, проте стан його здоровʼя катастрофічно погіршується, а нестерпний характер призводить до втрати нечисленних друзів і прихильників.

Це не біографічний роман про письменника, що здобув світову славу посмертно. Авторку значно більше цікавить екзистенційна ситуація згасання сил людини, яка все життя бешкетувала, дражнила світ і вміла про це дотепно розповідати.