Дев’ятирічний Тимош змушений рано подорослішати, коли в йо­го село приходить великий голод. На плечі хлопця лягає турбота про молодших брата і сестру, а часом — і про сусідських дітей. Аби допомогти батькам, Тимош поночі шукає зерна у мишачих норах, а рибальство на милій серцю річці-годувальниці Ятрані замінює на збір цвіту з дерев.

Ця книжка — данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів. Але також — це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи.