У «Сиренах Титана», як це звично для романів Курта Воннеґута, є кілька сюжетних ліній.

Перша. Вінстон Найлз Рамфурд на своєму особистому космічному кораблі потрапляє в недосліджену хроносинкластичну інфундибулу, від чого його розкидає у просторі та часі. Завдяки цьому він отримує здатність бачити майбутнє й з’являтися у різних частинах Сонячної системи.

Друга. Найбагатший чоловік на Землі, Малахія Констант, вирушає у подорож до далеких світів з Землі на Марс, Меркурій, назад на Землю і зрештою на Титан, супутник Сатурна. Проте у цих подорожах, сповнених відчайдушних пригод, захований один підступ...

Третя. Сейло, робот з планети Тральфамадор, 200 000 років тому через поломку корабля вимушено приземлився на супутнику Сатурна — Титані. Його товариші мають план доставити йому потрібну для ремонту запасну деталь. Ці три незвичні події ось-ось мають переплестися. «Сирени Титана» — гумористичний науково-фантастичний роман Курта Воннеґута, в якому порушено питання свободи вибору, всезнання та загальної мети історії людства. У ньому є всі елементи істинно воннеґутівського роману: гостра сатира, ґротескна вигадка, суха комедія разом із роздумами на теми філософії, релігії, гуманізму, війни та багато іншого. А також ця книжка має емоційну глибину, теплу й добру іронію, ніжну любов до своїх персонажів.