У свої 39 Нодзуе переконаний: уже запізно щось змінювати. Його життя — суцільна рутина: дім-метро-робота. Від вищої посади він відмовляється, залицяння ігнорує, колег тримає на відстані гарматного пострілу… І так воно й має бути, адже «літа вже поважні», от лишень час від часу все одно охоплює задушливе відчуття порожнечі.

Проте його підлеглий Тоґава вважає інакше. Він на десять років молодший, а тому бере ініціативу у свої руки й запускає «антивікову програму», покликану витягнути Нодзуе з цієї трясовини. На порядку денному: походи до молодіжних закладів, підкорення смартфона, курс «Мистецтво створення селфі»… Тобто все, чого Нодзуе собі ніколи не дозволяв.

Поступово чоловіки зближуються, а їхні стосунки виходять за межі звичайної дружби. Але різниця у віці й становищі та закостенілий страх зробити крок назустріч змушують Нодзуе сумніватися, чи має він право на такі почуття.