Богдан Кравченко аналізує макросоціальний розвиток України у ХХ столітті — від передодня революцій 1917 року до початку 1970-х. Опрацювавши великий масив відкритих даних і доступних джерел, Кравченко показав, як у діалектиці спротиву та адаптації до радянських соціальних реалій формувалася українська національна свідомість.

Дійові особи книжки, в основу якої лягла докторська дисертація автора, захищена в Університеті Оксфорду, — модернізація, урбанізація, радянська економічна і культурна політика, а також національне самовизначення в умовах колоніального тиску. Нове покоління читачів та читачок, яким нині доступно набагато більше архівних джерел, знайде в цій монографії методологічний інструмент до кращого пізнання себе як частини української політичної нації.

Богдан Кравченко є також почесним доктором Університету Північного Лондона та почесним професором Києво-Могилянської академії. Як практик він зробив свій внесок у становлення сучасної української державності. Ініціював заснування Інституту державного управління та місцевого самоврядування при Кабінеті міністрів України (1992) та очолював його, був одним з ініціаторів та авторів першого Закону України «Про державну службу» (1993).