Есме народилася у світі слів. Сирота з невтомною жагою до знань, вона зростає в так званому Скрипторії — місці, де її батько разом із командою відданих лексикографів укладає перший в історії Оксфордський словник англійської мови. Її дитячий простір — під сортувальним столом, де вона непомітна, тиха, майже невидима. Одного дня з нього падає аркуш з написаним словом bondmaid, невільниця. Есме підбирає його й ховає в стару дерев’яну валізку, що належить її подрузі Ліззі — служниці у великому домі. Відтоді вона починає збирати й інші слова — ті, що були загублені, відкинуті або проігноровані. Слова, яким не знайшлося місця в словнику чоловіків. Саме вони допомагають їй глибше зрозуміти світ навколо.

З роками Есме усвідомлює: не всі слова мають однакову вагу. Досвід жінок — часто непочутий, а мова, що його описує, — легко стирає­ться з пам’яті. Тож, присвятивши своє життя роботі над Оксфордським словником, Есме потай створює інший — Словник загублених слів.