«Розлука навесні» – це книга про кожного з нас.

Один iз шести психологічних романів, який Аґата Крісті, за її словами, «писала, як хотіла писати, а для художника нема більшого задоволення, ніж це».

Леді Джоан, головна героїня роману, через несприятливу погоду змушена лишитися наодинці з найсокровеннішими думками.

На краю цивілізації в безкінечній пустелі вона, немов у ритриті, дізнається про те, чого не розуміла й не хотіла усвідомити, зокрема й себе.

Переосмислення відчуттів й власного життя, передусім стосунків з найріднішими, змінює її ставлення до тих, хто поруч і тих, хто вплинув на звичний неспішний перебіг подій, які зринули в пам’яті.⠀

Леді Джоан прагнула в цій подорожі побачити незнаний далекий світ, провідати доньку в Багдаді, відволіктися від рутини, але, зрештою, чи несподіванки є просто несподіванками, а не закономірністю?..

Цитати з книжки

-Ні, я повертаюся в Багдад до чоловіка.

-У тебе є чоловік ?

Джоанну щиро здивувало те, що в такої поношеної жінки, у яку перетворилася

Бланш,… ще залишилася така розкіш – справжній живий чоловік.

Насправді життя – це послідовність маленьких драм.

Якщо людина не має можливості займатися тим, що їй подобається, томатна

лише наполовину людина.

Джоан посміялася з цього, але водночас їй було приємно. Коли щось робиш

або говориш, завжди розраховуєш, що хтось це оцінить. Іноді вона запитувала

в себе: чи не занадто її сім’я звикла до ідеального домашнього порядку та її

особистої турботи й відданості?