«Преті гетто» — це альбом-ініціація, що розповідає про пошуки себе у великому місті, про доведене до максимуму бажання виділитись, про мить безтурботності на початку 2010-х — реальність, назавжди втрачену.

В однойменній серії фотографій «Преті гетто» представлені кадри яскраво вбраних людей, ніби протиставлених могутнім будівлям і конструкціям Харкова. Авторка підкреслює їхні інакшість, маргінальність, протест проти вічної заклопотаності й одноманітності рутини. Сюрреалістичні, ретельно зрежисовані знімки порушують завжди актуальне питання про природу максималістського протесту (це щирість чи позерство?), про погляд іншого — точку зору з-поза фотообʼєктиву, що модифікує самовираження; про те, чи можливо виділитися в середовищі подібних собі.

Друга серія «38» показує розвиток Поліни як фотографки, експеримент і постійний пошук методу. Модель багатьох знімків першої серії, близька подруга Поліни Ярослава Дюна, й сама Поліна міняються місцями й відтворюють кадри, зроблені в минулому.