До першого тому зібрання прозових творів Ґустава Майрінка, австрійського майстра літератури надприродного, увійшли романи

«Ґолем», «Зелений лик» і «Вальпургієва ніч».

«Ґолем»

(1915) приніс авторові світове визнання та став одним із найуспішніших романів XX cт. В основу роману лягла легенда про рабина, що створив Ґолема — істоту з глини, яку завдяки кабалістичному заклинанню оживив і наділив душею. У романі

«Зелений лик»

(1916) автор розвиває сюжет навколо несподіваної зустрічі головного героя з дивним зеленоликим власником крамнички магічних речей.

«Вальпургієва ніч»

(1917) акцентує увагу на протиставленні світу обивателів і таємничого, містичного світу, пов’язаного з нашим.

Широке використання елементів окультних і містичних вчень у поєднанні з описами тогочасної реальності зробило твори Майрінка самобутніми та неповторними й принесло йому заслужене визнання. Завдяки успіхові трьох романів, що містяться у цій книжці, Ґустав Майрінк — разом із Гансом Гайнцем Еверсом і Карлом Гансом Штроблем — став одним із головних німецькомовних письменників початку XX cт., які працювали у жанрі літератури надприродного.