Павло Салига використовує інструменти порівняльної соціокультурної антропології, щоб дослідити походження українського козацтва. Він простежує тяглість від «племінної демократії» слов’ян та інституту віче у Київській Русі до унікального устрою Запорізької Січі, сучасних добровольчих батальйонів ЗСУ і навіть футбольних фанатських рухів. Використовуючи підходи Клода Леві-Стросса, Джозефа Кемпбелла, Еміля Дюркгейма та інших відомих дослідників, автор надає ключ до дешифрування архаїчної логіки, що стоїть за українськими культурними явищами та міфами.

«Плем’я козаків»

пропонує свіжий погляд на основи світогляду українців. Книжка зацікавить як професійних етнологів та антропологів, так і тих неофітів, хто хоче зазирнути за історичну стіну козацтва. Тут ритуали й обряди переплетені з аналізом української ідентичності, фольклор вміщений у геополітичний контекст, а для поціновувачів культурологічних загадок і порівнянь є широке поле для досліджень.