«Щемка мозаїка життя, складаючи яку можна порізатися. Майстерна оповідь Моніки Компанікової нагадує плин ріки, в якій кожна краплина свідома того, звідки й куди вона рухається. Історія про можливість загоєння ран пам'яті попри все»,

— Олександр Михед, письменник

«Дорослим у цій історії довіряти не можна, вони підміняють любов контролем, свободу – байдужістю, а близькість – вимогою не завдавати клопоту. По суті передають у спадок власний травматичний досвід. «П'ятий човен» – це не просто історія. Це глибокий розбір того, що відбувається в душі дитини, коли її кривдять. Але також це історія про те, як відшукати шлях до себе»,

— Ольга Хайдукова, психотерапевтка