Умберто Еко (1932—2016) — італійський філософ, визнаний фахівець в області семіотики і середньовічної культури, але найбільш відомий як автор романів, у яких об'єдналися історична достовірність, фантазія письменника і численні загадки для ерудованих читачів. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком такі бестселери Еко, як «Ім’я рози», «Бавдоліно», «Маятник Фуко» та інші.

ХVII століття, час Великих географічних відкриттів. Роберто де ла Грів вирушає на кораблі у навколосвітню подорож. Однак шторм руйнує його плани, і після кораблетрощі він потрапляє не на безлюдний острів, як Робінзон Крузо, а на «Дафну» — корабель, що застряг на мілині в лагуні невідомого острова у Тихому океані, де, на перший погляд, нікого немає. Там він згадує своє минуле, сповнене дивовижних пригод: участь у Тридцятилітній війні, сидіння в облозі у місті, яке намагалися захопити іспанці, дружбу з дворянином-атеїстом, життя у Парижі, де на нього чекали і кохання, і алхімія, і Рішельє з Мазаріні...