Особливість вогневої підготовки бійців головного дозору полягає в тому, що у

них при зіткненні з супротивником (як правило, раптовим і на малих дистанціях) не

буде години на ведення прицільної стрільби. Разом з тим вони повинні оглушити і

притиснути до землі противника в перші ж секунди бою, забезпечивши розгортання

групи з похідного порядку в бойовий і при цьому запобігти втратам свого

особового складу.