Не часто одній публікації мистецтвознавця вдається змінити світ, але саме це зробила Лінда Ноклін своїм есеєм «Чому в нас не було великих художниць?», вперше опублікованим у 1971 році. Хоч назва есею сформульована як питання, насправді авторка відмовляється давати на нього відповідь. Натомість, озброєна неперевершеною проникністю і дотепністю, ставить під сумнів саму концепцію мистецької геніальності. Як раніше Вулф у «Власній кімнаті», Ноклін говорить про інституційні труднощі, які століттями перешкоджали жінкам займатися мистецтвом, і розмірковує про те, як досягнути майбутньої свободи. Написаний у часи розквіту феміністичної теорії, а також квір-теорії, расових та постколоніальних студій есей-доповнення «Чому у нас не було великих художниць? Тридцять років по тому» пропонує читачеві огляд поточних здобутків та викликів жіночого мистецтва у глобальному контексті.