«Нічого, крім привидів» — це сім чуттєвих і дещо меланхолійних історій «пошуку себе». Авторка не нав’язує читачеві свої думки, а щиро й неквапливо розповідає про сумніви жінок щодо правильності вибору власної долі, про неспроможність налагодити стосунки з найдорожчою людиною, про душевні рани, які тривожать, про ностальгію за невикористаними шансами. Вона пропонує читачеві зазирнути туди, куди чужинців зазвичай не пускають — у душі своїх героїв.

Юдіт Германн не намагається епатувати, але змушує замислитися: чи є межа між справжнім коханням і звичайною еротичною цікавістю, між реальною людиною і створеним почуттям образом? А можливо, немає зовсім нічого. Нічого, крім привидів…