У свої одинадцять Ґіллі, по суті, нічийна дитина. Якби ж вона могла знайти свою красуню матір Кортні й жити з нею, а не в цій огидній прийомній родині, куди її щойно привезли! Як можна сподіватися на те, що вона, неперевершена Ґіллі Гопкінз, відома своєю некерованістю і кмітливістю, терпітиме Меймі Троттер, товсту малограмотну вдову, яка тепер є її опікункою?

Безстрашна Ґіллі з хижою посмішкою будує плани проти нових родичів та й усіх, хто хоч спробує з нею подружитися. І поки вона намагається впоратися з непереборним прагненням зустрітися з матір’ю і страхом назавжди залишитися  прийомною дитиною, мимохіть прив’язує до себе читача.