Одна із найпрацьовитіших і найпопулярніших письменниць України Марія Матіос знову пропонує своїм читачам своєрідну «скриньку Пандори» - книжку «Нація».

Дрімучий язичницький дух Гуцульщини з її карнавальною неканонічністю і диким, нехристиянським непрощенням гріха, спонтанним опришківством і неприспаною совістю, затятим норовом і розважливою, майже біблійною, мудрістю - це її, Марії Матіос, батьківщина і її нація, це - наша нація. Несподівані розв’язки і динамічний сюжет, тонкий психологізм і розкішна мова, - знайомий почерк Марії Матіос.

Письменниця не творить чорних і білих персоналій. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії – недоговореності. І це чергова неповторна риса такої літератури. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком людських пристрастей і конфліктів, немов у античній трагедії висить безжальний фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя сталось із звичайною людиною. Страх, бо з кожним може статись те саме…

Несподівані до оніміння розв’язки і динамічний сюжет, тонкий психологізм, поєднаний з розкішною мовою, — знайомий почерк Марії Матіос, яка наполягає, як і в попередній книзі: життя коротке, щоб казати «ні» — любові, совісті, честі і стражданню