В Овідієвих «Метаморфозах», поемі, яка чи не найщедріше живила європейську літературу, мистецтво, культуру загалом, із первісного хаосу, в низці міфологічних образів-перевтілень, постає перед читачем упорядкований світ і найдивніше в цьому світі творіння - задивлена в зоряне небо мисляча людина.