Повернувшись з еміграції, Анастасія опиняється в підвалі, де страх зібрав мужніх людей разом, — тих, хто щодня бореться за право жити.

Для неї підвал — це тригер, що відкриває двері до минулого. Панічні атаки викликають неприємні спогади, від яких дівчина колись утекла: історію кохання, одержимості й нескінченного болю.

Музична скринька, подарунок з її минулого, знову грає свою чарівну мелодію, яка тепер наповнена новим сенсом — надією, яка жевріє поміж реаліями нинішньої війни.

Хто тепер ця дівчина, колишня студентка медичного університету, яка змінила прізвище, аби ніхто ніколи її не знайшов? І чи зможе вона зцілити власну душу та відпустити минуле назавжди? Та й чи взагалі все це має значення, коли єдине, що потрібно сьогодні, — просто вижити?