«Механічне піаніно» — дебютний роман Курта Воннеґута, антиутопія, в якій змальована Америка після Третьої світової: автоматизований рай, де всю роботу виконують розумні машини, а керують інженери й менеджери. Інші ж люди, хай ситі й забезпечені, втрачають сенс життя: їм нема чого робити за нового світоустрою. Та чи можна це якось змінити, чи можна повернути людям почуття власної значущості й гідності?

Успішний, багатий і впливовий інженер Пол Протеус, що належить до привілейованого класу, наважується на таку спробу й, приєднавшись до революційного руху, який має на меті повалити менеджерську олігархію, потрапляє у вир карколомних, химерних і часом комічних, часом трагічних подій.

У своїй спробі зазирнути в майбутнє «Механічне піаніно», цей смішний і водночас серйозний роман про тріумф доби технологій, які зробили людину майже непотрібною, є гострою сатирою на прогрес, що вийшов з-під контролю.