«Листя трави» — основоположний витвір Волта Вітмена, одного з найважливіших поетів XIX століття. Перша редакція збірки побачила світ у 1855 році і в ній було всього дванадцять віршів. Вітмен, проте, усе подальше життя писав і переписував «Листя трави», тож фінальна, дванадцята редакція збірки вмістила вже майже чотириста поезій.

Творчість Вітмена — у всіх сенсах новаторська. «Добрий сивий поет» одним із перших звернувся до верлібру в пошуках нової поетичної мови. А ще він вірив, що оспівати можна будь-які прояви людського життя, тож на сторінках «Листя трави» сусідять життя і смерть, кохання і війна, наука і Бог. Вітмен звеличує єдність тіла і духу, підкреслює глибокий взаємозв'язок кожної людини з суспільством та природою і захоплюється демократією й Америкою.

За життя поезію Вітмена вважали непристойною, аморальною; її намагалися цензурувати або ж взагалі заборонити. Та ним завжди надихалися і продовжують надихатися — Паунд, Еліот, Ґінзберґ, Борхес, Каннінґем і навіть Брем Стокер... А блискучий переклад та передмова Максима Стріхи підтверджують: Волт Вітмен залишається актуальною постаттю не лише для світової, а й для української літератури.