«Львів: кінець ілюзій» – це високофаховий історичний нон-фікшн, перше й унікальне за достовірністю та масштабом охопленого матеріалу дослідження погрому єврейського населення Львова, який у листопаді 1918 року влаштували польські вояки. Упродовж століття польська історіографія – зокрема з політичних причин – описувала цю трагічну подію як серію звичайних кримінальних злочинів, які у воєнному хаосі скоїли українські й навіть єврейські бандити та дезертири з австрійської армії.

Ґжеґож Ґауден кидає виклик такому трактуванню і переконливо доводить, що хвиля єврейських погромів, якою Польща привітала свою незалежність, була зовсім не випадковою.

22 листопада 1918 року у Львові Пан Тадеуш убив Янкеля!

Ґжеґож Ґауден написав свою книжку не як політик, а як інтелектуал – у джадтівському розумінні цього слова. І тому ми сьогодні маємо неспростовні докази, що в листопаді 1918 року Янкеля у Львові вбив не Богдан, Іван чи Степан, а таки пан Тадеуш.

Звісно, це не означає, ніби українці за спільну з сусідами довгу історію не брали участі в багатьох інших погромах. Брали – і ми ще колись мусимо самі про це так само ретельно написати.

Але сьогодні – як українець – я хочу подякувати польському другові Ґжеґожу: Твоїми індивідуальними зусиллями на нашому колективному сумлінні стало на один гріх менше.

— Олександр Бойченко, літературний критик, перекладач, есеїст

Цю книжку встигли обізвати антипольською, але, на мій погляд, усе якраз навпаки: це публікація справжнього польського патріота. Який хоче пишатися своєю державою, тому замовчування злочинів для нього – принизливе.

Юрист Ґжеґож Ґауден вимагає поіменно назвати винних і катів, бо допоки справедливість не встановлена, тінь за цей ганебний злочин лежить на всій Польській державі…

Непокарані злочини минулого є прологом для ненависті в наш час.

— Андрій Любка, письменник, перекладач, есеїст, про «Львів: кінець ілюзій»

Ґжеґож Ґауден

народився 1953 року в Познані. За освітою юрист та економіст. На початку 1980-х років був журналістом самвидаву й активістом незалежної профспілки Solidarność у рідному місті. За опозиційну діяльність 13 грудня 1981 року – інтернований. У 1984–1992 роках перебував на еміграції у Швеції. Там організував та очолив шведський комітет підтримки Solidarnośćі.

Повернувшись до незалежної Польщі, видавав друковані медіа. У 2004–2006 роках – головний редактор однієї із найвпливовіших щоденних газет Rzeczpospolita. У 2008–2016 роках керував Інститутом книжки у Кракові. Нині – незалежний публіцист. Мешкає у Варшаві та Стокгольмі.

У 2020 році книжка «Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року» перемогла в конкурсі «Історичні нагороди» від впливового польського журналу POLITYKA в номінації «Науково-популярні та публіцистичні книги».