Усі хочуть дружити з Рен Бомонт. Вона — втілення ідеалу, вродлива, добра, чарівна. І досі принципово незаймана. Саме останній пункт вибішує Крю Ланкастера — похмурого зухвальця, якому належать усе й усі в цій школі, — найбільше. Крю мав би ненавидіти Рен, таку до біса правильну, а Рен мала б боятися самого його подиху.

Втім, змушені працювати в парі над шкільним проєктом, вони згодом виявляють, що між ними набагато більше спільного, ніж здавалося на перший погляд. І поступово замість звичної неприязні між Крю та Рен спалахує бажання — палке, нестримне та геть неправильне.