Казки Оскара Вайльда (1854—1900), за словами автора, — “етюди в прозі, для яких з метою надання романтичного звучання обрана форма фантазій”. До збірки увійшли твори, які вводять читача в чарівний світ, де все — вигадка і все — правда. Письменник звертається до вічних цінностей — любові, дружби, співчуття, жертовності заради щастя ближніх, людських почуттів та взаємин. Завдяки казковій формі, поетичності оповіді, мальов­ничості описів, метафоричності складні філософські питан­ня набувають проникливого і виразного звучання. Наведені твори викликають у читача почуття благоговіння перед красою життя, благородних вчинків, високих якостей людської душі і щирий протест проти несправедливостей світу.