Роман Самар Язбек — це потужна антивоєнна притча, яка показує безглуздість та нещадність збройних конфліктів через долю однієї людини.

Проникливий роман про молодого сирійця, чиє життя трагічно змінюється через війну. Авторка майстерно поєднує гуманістичний посил із елементами магічного реалізму. Читач зустрічає пораненого Алі на горі біля самотнього дуба після помилкового авіаудару сирійських урядових сил по власних позиціях.

Балансуючи між життям і смертю, юнак повертається думками до свого дитинства і юності в гірському селі, до свого «гніздечка» на даху, сплетеного з гілок дерева, до свого особливого зв’язку з деревами та природою. У вражаючих епізодах твору постає життя звичайних сирійців, чиї сім’ї змушені втрачати своїх дітей як «мучеників» війни.

Особливу роль у романі відіграє образ ексцентричної жінки Хамейрони, яка навчила Алі розуміти мову дерев і через відчуття сприймати життєву мудрість поза межами людського насильства.