Падаванка Іскат Акаріс присвятила своє життя подорожам Галактикою разом зі своєю майстром, пізнанню Сили, прагненню стати хорошою джедайкою. Та попри старанність Іскат їй ніяк не вдається опанувати спокій та контроль, і щоразу, після чергової невдачі, вона відчуває, як інші джедаї все більше розчаровуються в ній. І в момент, коли її майбутнє в Ордені джедаїв опиняється під загрозою, Іскат доводиться зіткнутися зі справжньою трагедією: її майстра вбито, а в Галактиці розв’язується Війна Клонів, зануривши світ у хаос.

Коли ж їй самій випадає опинитися на передовій — тепер уже в якості генерала — та долучитися до цього хаосу, вона часто чує: Покладайся на свою підготовку. Покладайся на мудрість Ради. Покладайся на Силу. Та все ж, коли її охоплюють сумніви, Іскат починає ставити питання, якими не пристало задаватися джедаю. Питання про її оповите таємницею минуле. Питання в яких майстри-джедаї бачать загрозу.

Минають роки: війна досі триває, а віра Іскат у джедаїв дедалі слабшає. Вона певна, що змогла б зробити набагато більше для захисту Галактики, якби їй лиш дали свободу дій. Якби ж із нею лиш поділилися прихованою інформацією, вона змогла б остаточно побороти тіні сумнівів, що пожирали її. Коли ж Орден джедаїв нарешті занепадає, Іскат хапається за шанс прокласти власний шлях. Наказ 66 стає її спасінням.

Серед інквізиторів Іскат віднаходить ту свободу, якої їй завжди бракувало — їй вільно питати, вільно хотіти. І з кожним помахом свого червоного клинка Іскат підбирається все ближче до пізнання свого нового покликання в Силі — чого б це не вартувало.