Усе почалося ще до того, як молодий чоловік у світлому одязі, з довгим волоссям і тонкою блідою шкірою, підсвіченою вірою, ступив на берег острова Кабакон у Німецькій Новій Гвінеї. Звали його Авґуст Енґельгардт. Він був аптекарем, письменником, вегетаріанцем, нудистом, філософом. І привела його сюди не мрія, а глибоке переконання, що він знає як і зможе зробити світ досконалішим, а людей – щасливішими і ближчими до Бога. Для початку потрібні були всього-на-всього сонце, острів та кокосова плантація. І Кабакон перетворився на колонію кокосового горіха під мудрим керівництвом Августа Енґельгардта – засновника та очільника квазірелігійного ордена Сонця. Та чи знали про це корінні мешканці острова? І чи був готовий сприйняти ідеї плантатора-ідеаліста світ, який вже дихав Першою світовою війною?

Книгу видано за підтримки швейцарської культурної фундації Pro Helvetia.

"Роман «Imperium» можна було б однозначно віднести до жанру утопії, коли б у його основі не лежала реальна історія реальної людини. Головний персонаж німецький аптекар, письменник зламу ХІХ-ХХ століть Авґуст Енґельгардт (український читач знає іншого Енґельгардта), який вирушив до Німецької Нової Гвінеї (Deutsch-Neuguinea), де заснував квазірелігійний Сонячний орден, який базувався на ідеалах нудизму та вегетаріанства, зокрема на споживанні сонячної енергії та кокосів, які найближче до сонця. І ось так на кокосових плантаціях під сонцем Авґуст Енґельгардт творив свою імперію та сприяв народженню вільної, безсмертної, богоподібної людини. Автор розповідає історію утопічного проекту німецького імперіаліста славного своїми дитячими витівками ранньомодерного

fin de siècle

,

використовуючи іронічну стилістику".