Починаючи з 1950 року, держава Ізраїль переслідувала й ув’язнила десятки вцілілих в Голокості, які за нацистів служили в таборах капо або поліцейськими гетто. В книзі представлений перший повний огляд судових процесів над капо, базований на записах, щойно розсекречених через сорок років.

У грудні 1945 року пасажир тель-авівського автобуса, який народився в Польщі, упізнав у водії колишнього голову міської ради, яку нацисти створили для управління євреями. Пасажир назвав водія колаборантом, той вискочив з автобуса, рятуючись від пасажирів, які мали намір забити його до смерті. Через п’ять років, щоб усунути тривалу напругу в громадах, які пережили Голокост, Держава Ізраїль розпочала кримінальне переслідування євреїв, які служили адміністраторами гетто або капо в концтаборах.

Дан Порат показує, як ці процеси змінили розуміння Ізраїлем Голокосту, і досліджує, як приховування протоколів судових процесів — давно засекречених державою — вплинуло на історію та пам’ять. Чутливий до руйнівних варіантів, які постають перед тими, хто вирішив співпрацювати, але суворий у своєму аналізі, «Гірка розплата» запрошує нас переосмислити наші ідеї співучасті та справедливості та подумати про те, що означає бути жертвою за надзвичайних обставин.

На обкладинці використана фотографія, де поліцаї гетто охороняють групу євреїв, вишикуваних на подвір’ї центральної в’язниці Лодзького гетто, 1940–1944 рр. Зображення розташовано на сайті Меморіального музею Голокосту США, люб’язно надано Художнім музеєм в Лодзі (Польща).