«Фольгові» ікони – символ української хати, який разом із весільними фото прабабусі і прадідуся, килимками на стінах та акуратно побіленими грубками і печами створював народний інтер’єр, що мав певну атмосферу дитинства, родинного тепла і віри у добро. Ці ікони були своєрідним спротивом українського народу комуністичному тоталітарному режиму, який намагався знищити духовні цінності українців. Вони виготовлялися таємно підпільними майстрами та простими віруючими людьми для домашніх куточків, проведення таємних вінчань молодят та богослужінь у капличках тощо. Фольга, як економічно доступний для селян матеріал, разом із декоруванням віночками надавали літографічним образкам та фотографіям зі святими ликами ошатності та яскравості. З приходом Незалежності України та свободою віросповідання така традиція починає зникати. На сьогодні подекуди можна зустріти майстрів, які зберегли цю практику.

З метою привернення уваги суспільства до феномену «фольгових» ікон дослідниками Ярославом та Іриною Рачковськими вкінці 2022 року було розпочато реалізацію волонтерського проєкту «Домашній музей «фольгових» ікон сім’ї Рачковських» – створення приватної колекції ікон-сиріт (знайдених у напівзруйнованих хатах зникаючих хуторів та сіл на Рівненщині або власниками чи їх родичами, як непотрібних для них речей, переданих церковними громадами, які замінили новими, сучасними іконами тощо), дослідження їх походження, в тому числі пошуку майстрів народної творчості, які займалися виготовленням таких ікон, аналізу релігійного життя того чи іншого регіону, звідки ікона, а також проведення культорологічних зустрічей із громадськістю для демонстрації цих ікон, висвітлення їх історій та історично-культурного значення.