«Не один гість маскараду повідомив авторці цих рядків, що Бенедикта Бріджертона бачили в товаристві невідомої леді в сріблястій сукні… Особа молодої панянки — таємниця, яку вона старанно приховує»,

— Світська хроніка леді Віслдаун, 7 червня 1815 року

Софі Бекетт мріє бодай разочок сісти в карету й поїхати на бал. Натомість збирає на світські вечори мачушиних доньок. Рідний батько подбав, щоб Софі мала дах над головою, бо де ж графовій байстрючці на більше зазирати?! Але ж в обіймах сильного і вродливого Бенедикта Бріджертона Софі почувається королівською особою! За пару годин до завтра мусить прожити маленьке щасливе життя, щоб укотре прокинутися звичайною камердинеркою. Час невблаганно спливає. Опівночі Софі поспіхом повертається додому, скидає сукню, блискучі сережки, черевички. Залишаються самі спогади про чарівного джентльмена, у якого ненароком украла серце. Бенедикт самими спогадами про таємничу леді в сріблястій сукні не вдовольниться, та чи наведуть кілька мізерних підказок і рукавичка з ініціалами на слід незнайомки?