Жмурко вміє дивитися в небо. Це надзвичайно важливе вміння — адже тільки небо завжди покаже, що в тебе на серці. Зате Дибайло вміє бачити світ таким, яким він є — і з цим нічого не вдієш. Але цього мало — бо є іще Щось, який учиться літати, завжди вчиться літати. І є Дзиґ, який живе на сімнадцятиповерховій кропиві. І є Терпець, який вічний так само, як вічний Бог. Здавалося б, ця чудова компанія цілком здатна забезпечити світові гармонію — але тут невідь звідки приходить Пурхивка і приносить свого Надуванчика…

Добра, тепла і мрійлива казка Івана Андрусяка оповідає про глибинні чари дитинства і невідворотну магію дорослішання, яка рано чи пізно мусить спіткати кожну дитину. Скільки б років їй не виповнилося!