Тові Фрідман було лише чотири роки, коли на початку Другої світової війни її відправили до нацистського трудового табору. Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Това та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією.

Ця історія — про тяжкі спогади однієї з наймолодших уцілілих в Аушвіці. Това Фрідман разом з Малкольмом Брабантом розповідає про жорстокі злочини, свідкою яких вона стала під час перебування в таборі смерті, сімейну таємницю, що проливає світло на нелегкі рішення, які євреї були змушені ухвалити, щоб вижити, і, зрештою, джерела надії та мужності, які її родина зберігає, незважаючи ні на що.