«Нерадянська» історія української радянської музики 1920-х — початку 1930-х років

Перед вами книга про велику й водночас страшну епоху, що творила й ламала покоління митців, імена яких досі залишаються невідомими широкому загалу. Борис Лятошинський — постать світового масштабу й композитор, який обрав бути українським — один із них.

Суворий і вимогливий до себе, але водночас щирий і відданий друзям та учням. Майстер рівня Ріхарда Штрауса й Альбана Берга, якого радянська культурна політика утримувала в тіні російських музичних авторитетів. Людина, здатна на сміливі жести навіть у найстрашніші роки сталінського терору. Ким же він був насправді — радянським класиком чи українським новатором? І чи можливо зрозуміти його музику, не зазирнувши у складне і суперечливе «задзеркалля» часу, в якому йому довелося творити?

Вплітаючи у розповідь документи, листи й живі голоси очевидців, музикознавиці Ірина Тукова та Олена Корчова створюють захопливу історію про життя і музику одного з найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Це історія про вибір між свободою і виживанням, правдою і компромісом, мистецтвом і цензурою. І саме цей вибір Бориса Лятошинського робить його ближчим до нас сьогодні, ніж будь-коли раніше.