Гоцик не має ані Максового статку, ані Макарової здатності пристосовуватися до ситуації, але йому цього й не треба. У нього є те, чого бракує цим двом, — власні «принципи».

Якщо ти прагнеш неможливого — химерних скарбів чи дівчини, що вже полишила цей світ, — спробуй усе покинути й податися в далекі краї. Якщо хтось здійняв на тебе руку та зазіхнув на багатство, що й тобі не призначалося, — убий його. Якщо тебе покохала дівчина — приймай це і за нагоди… покинь її. Якщо хтось інший втрачає розум від твоєї нелюбої — не зважай.

Такі його правила життя, його свободи, його бунту...