Воєнні записи 1939— 1944 рр., мабуть, найцікавіша частина посмертної спадщини Антуана де Сент-Екзюпері, книжка, в якій розкривається незмірна трагедія людини, що в мить найтяжчих для рідної країни випробувань докладала всіх можливих зусиль для визволення Франції, і водночас, люблячи її всім серцем і душею, абсолютно не приймала її поділу на Францію Віші і Францію де Ґолля, бо ж там і там — французи, люди, задля яких жив Екзюпері. Він гостро відчував трагічність цього поділу, і саме це відчуття невблаганно вело його до смерті. Ця книжка неоціненна для розуміння і творчості автора, і тяжкого періоду історії Франції.